Початок весни вказує нам, що наближається тепла пора, міжнародний жіночий день та день народження великого українського поета та художника Т. Шевченка. А його творчість традиційно викликає зацікавлення до української історії, мови, поезії, прози, фольклору.
Як повідомляє Рівне з посиланням на rivne.media, українська мова багата та різноманітна. Українці, які бажають похвалитися своєю мовою говорять, що вона надзвичайно милозвучна і займає друге місце в світі за цим показником. Але якщо полишити рейтинги і підійти з наукової точки зору до української мови, то виявиться, що вона може похвалитися значним різноманіттям, яке залишене поза увагою науковцями. Так, селі Бутейки Сарненського району Рівнещини навіть створили власний словник. Його підготував краєзнавець П. Макаренко.
До думки про укладання словника бутейської говірки мене спонукали пошуки архівних документів про рідний край, своє село, історію якого довелося вивчати практично з нуля. Років п’ятнадцять тому я готував краєзнавче дослідження про Бутейки, пригадує пан Петро. Став вслухатися, як люди розмовляють у наших краях. Взявся записувати цікаві слова та фрази. У нас кажуть: «Наклавса, як голодний вовк глєю». В Бутейках усі знають, що це означає: «Без міри наївся». Коли вже зібралося слів 500, тільки тоді зрозумів, що потрібно готувати книгу.
На думку автора він планував, що слів буде небагато. Не більше сотні. Але з часом кількість слів зростала, як і бажання працювати далі. Автор вважає, що корені нашої мови ростуть з історичних глибин, яким не одна тисяча років. Їх необхідно глибше досліджувати і зберігати, як ідентифікаційний паспорт кожної нації. Автор вважає, що сільська мова має невеликий запас, але вражає своєю різноманітністю, образністю, порівняннями. Наприклад слова «пошкодити» - має синоніми: «зментрежить», «збагнєтить», «поглушить», «скрутить», «скоцать», «розбамберить», «скурожить», «знехаять», «згандесить», «зувечить», «розлупашить», «скурочить».
Ось ще декілька прикладів зі словника бутейської говірки:
- Балдиш – незграбний парубок.
- Булєбочка – перша зварена молода картопля.
- Бульбаники – деруни.
- Шабльовка – гостра на язик жінка.
Загалом автор зібрав понад 2000 слів бутейської говірки, які пізніше увійшли до словника. Помічником та редактором словника став волинський науковець з університету імені Лесі Українки М. Півницький. Вважаємо, що таке дослідження рідного краю має позитивне значення для розвитку та вивчення історії та мови України.
- 7 переглядів