Три пляшки із горючою сумішшю, кинуті через високий паркан на подвір'я будинку головного міліціонера області Миколи Щирука, привернули увагу до статків офіцера, якого призначила до нас нова влада в особі міністра Арсена Авакова.
Ось що казав з цього приводу сам Микола Щирук на засіданні "Люстраційного комітету" 21 березня цього року:
- Будинок на Тихій не мій, і будував його не я. А мій син, якому тоді був 21 рік, але який вже не сидів на моїй шиї (навчався в Харківській юридичній академії. — Ред.). Будував він його у спілці зі своїм колегою по бізнесу та товаришем Віктором Талащуком, якого й я добре знаю давно, ще відколи він працював у райкомі комсомолу в Костополі. Талащук, тоді він був не в політиці, а займався бізнесом, викупив фундамент на Тихій у якоїсь фірми та запропонував сину разом зводити будинок. Будували вони його з 2000 по 2006 рік, а я з 2000-го по 2005-й працював першим заступником начальника УБОЗу Івано-Франківщини, і в мене було стільки роботи, що було не до того будинку. Лише в 2007-му я трохи допоміг у завершенні будівництва, бо сподівався з часом повернутися на рідну Рівненщину.
Якщо вірити у щирість Ширука, то талант бізнесмена прокинувся у його 21-річного сина якраз після того, як батько покерував на Рівненщині боротьбою з економічними злочинами. Талант був настільки сильним, що іще один бізнесмен ніяк не міг не запросити його допомогти збудувати фортечного типу споруду на ділянці, яка саме чекала Щирука-молодшого та його товариша у самісінькому центрі Рівного. Ну не хотів ніхто на цій ділянці землі будуватися…
Ну а далі усе просто. Студенти юридичної академії, які "не сидять на шиї у батька", у нас зазвичай і будують майже триповерхові особняки на гроші чи то знайдені на вулиці, чи то зекономлені на сніданках. Чи не так?
Зазирнемо у податкову декларацію полковника Щирука. Його річний дохід має такий розмір, що аби купити подібний будинок, Щируку та його родині слід було 15 років нічого не їсти і не пити, не купувати ні одягу, ні взуття, не кажучи вже про придбання автомобіля.
Звісно, що у таких випадках нашим чесним і непідкупним правоохоронцям зазвичай допомагає або жінка, або син чи дочка, або бабуся, які починають абсолютно законно отримувати земельні ділянки й абсолютно законно оплачувати проектування, будматеріали та роботу на будівництві чесно заробленими грошима. Щирук — не виняток. У нього знайшовся син-бізнесмен, у якого знайшовся друг-бізнесмен, і на виході — скромний полковник отримує кількаповерхове приміщення у центрі міста.
У все це можуть "повірити" місцеві "люстратори". Може у це "повірити" і нова-стара влада, яка ніби збирається "жити по-новому". Можемо і ми зробити вигляд, що повірили у щирість Миколи Щирука. Та чи повірять у це люди, які не бажають жити по-старому і хочуть не на словах, а на ділі змінити життя, в якому скромні студенти будують особняки у той час, як їхні батьки сумлінно і безкорисливо "служать народу"?
Ми, на жаль, не можемо ані спростувати, ані підтвердити те, що під час цієї служби Микола Щирук підтримував сумнівний бізнес у Костополі відомого громадянина Цупрука, допомагав окремим громадянам захоплювати ринки та прикривав спиртовий і нафтопереробний бізнес тих самих окремих громадян на Прикарпатті, співпрацював з львівським кримінальним авторитетом на прізвисько "Морда".
Судячи з міні-пожежі, влаштованої у садибі начальника обласної міліції, під час якої він дуже міцно спав і нічого не чув, у щирість Миколи Щирука повірили ще далеко не всі. А ви, наші шановні читачі, повірили?
Микола Щирук, начальник УМВС України у Рівненській області:
— У неділю я працював в Острозі, бо там зникла людина. Додому на вулицю Тиху в будинок, де мешкаю з дружиною, повернувся о першій ночі. Стомлений ліг спати й нічого не чув. А в понеділок зранку вийшов на подвір'я, щоб їхати на роботу, але неподалік огорожі побачив розбиті пляшки та залишки згарища. Спершу подумав, що це якісь п'яниці на вулиці пиячили та закинули нам порожні пляшки. Але звернув увагу, що вони були обмотані згорілим ганчір'ям і мали залишки специфічної рідини. Роздивився пильніше — це були "коктейлі Молотова".
Дружині сказав, щоб дзвонила у міліцію, а сам поїхав на роботу. Вже відомо, що "коктейлі Молотова" нам кинули близько третьої ночі. Можливо, хтось хотів таким чином підставити громадських активістів, які виступали проти мого призначення, можливо, це зробили невдоволені чимось колишні міліціонери, є й "бурштинові" версії. Зрозуміло, що "коктейлі Молотова" призначались для мене. Але ті, хто це робив, мали б знати, що поряд живе родина з дітьми, і у них у ту ніч була гостя з Німеччини. Отож вони поставили під загрозу життя й цих людей.
- 3 просмотра
