Ви є тут

Сучасне рабство і Рівненщина

Андрій Бородій

Рабство – насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей, а раб за визначенням енциклопедії – це людина, що має виробляти більше, ніж споживає. Рабство виникло в часи переходу від привласнюючого до відтворюючого господарства. Тобто тоді, коли люди замість мисливства та рибальства почали займатися землеробством та скотарством, коли людей ставало більше, коли розпочалися війни за території та населення. Рабство існувало протягом всього існування людства і існує і зараз. У країнах Європи воно почало зникати в середині ХІХ ст., в США – 1865, а в Російській імперії в 1861 р.

Чи існує зараз рабство сьогодні? Так звичайно. Країни Африки, Кавказу, Азії, Південної Америки можуть «похвалитися» цією проблемою. Потерпає від рабства і Україна.

Так, як повідомляє Рівне з посиланням на golos.com.ua, зараз на Рівненщині 8 осіб мають статус потерпілих від торгівлі людьми. 2-є отримали його в цьому році. 2 жінки стали рабами в Італії та Чехії. Одного чоловіка було використано в збройних конфліктах, в жінки було вилучено органи. Також 4 особи зазнали трудової експлуатації, троє з них в дитячому віці. Тепер цими людьми опікуються працівники соціальної служби.

Як кажуть чиновники таких людей може бути більше. Виявити злочин складно через те, що потерпілі не завжди розуміють, що стали жертвою торгівлі людьми. Також не кожна жертва може піти до поліції і розповісти про ситуацію. Тому складно карати злочинців і попогати жертвам.

Сьогодні з’явилася нова тенденція. Злочини в сфері рабства відбуваються через мережу Інтернет. 90% вербувальників працюють в групах по пошуку роботи. Часто жертви можуть і не бачити вербувальника, а потрапити в рабство. Люди вірять у високі зарплати, зручне житло, роботу. А так як в багатьох людей складна життєва чи матеріальна ситуація, то вони охоче вірять у золоті гори і потрапляють в пастку.

Загалом торгівля людьми займає 3-тє місце в світі, після наркотиків і зброї по масштабам. А Україна входила в «почесну» 2-гу групу країн, що приділяють цій проблемі мало уваги. Тому проблемі було приділено значну увагу в останні роки.