Василь Берташ народився 7 січня 1961 року в с. Лісове Рокитнівського району Рівненської області.
Освіта вища: Василь Берташ закінчив Рівненський сільськогосподарський технікум (1980р.) та факультет промислового та цивільного будівництва Українського інституту інженерів водного господарства за спеціальністю «інженер-будівельник» (1985р.).
Василь Берташ Працював робітником Мирогощанського радгоспу-технікуму (1979р.), техніком-будівельником (1980р.) та інженером-будівельником колгоспу ім. Горького (с. Романів Волинської області, 1985-1987рр.), головним інженером Клеванського промкомбінату, начальником ремонтно-будівельного управління Рівненського облмісцевпрому (1987-1988рр.), начальником дільниці «Рембудмонтаж» виробничого об'єднання «Горинь» (1988-1990рр.), головою кооперативного підприємства «Рембудмонтаж» (1990-1993рр.), головою ТзОВ - підприємства «Рембудмонтаж» (1993-1998рр.), генеральним директором українсько-польського підприємства «РЕМРОЛ» (1992-1998рр.), начальником управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації (1998р.), заступником голови Рівненської облдержадміністрації (1998-2002рр.), першим заступником голови Рівненської облдержадміністрації (2002-2005рр.).
Василь Берташ обирався депутатом облради (2002-2006рр.). У 2006 році обраний народним депутатом України.
Василь Берташ виховує сина Мирослава.
Василь Берташ очолював Рівненську громадську організацію «Асоціація більярдного спорту».
Захоплення Василя Берташа - спорт, полювання.
У Верховній Раді V скликання Берташ пропрацював від 25 травня 2006-го до 23 листопада 2007 року — за списком Партії регіонів, першим заступником голови комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства. У березні 2010-го його призначили головою Рівненської обласної державної адміністрації, і на цій посаді він залишався до 2 березня 2014 року, коли його звільнив виконувач обовʼязків президента Олександр Турчинов; паралельно, у 2010–2015 роках, був депутатом облради від округу №30 на Рокитнівщині.
До парламенту Берташ більше не повернувся: 2014 року балотувався самовисуванцем у 155-му окрузі й отримав 10,47 відсотка голосів, 2019-го йшов шістдесятим номером списку «Опозиційної платформи — За життя». На місцевих виборах 2020-го він очолював список цієї партії у третьому окрузі на виборах до обласної ради, але партія зупинилася за крок від прохідного барʼєру — протокол обласної виборчої комісії зафіксував 4,9999 відсотка голосів. 2021 року вийшла його книга спогадів «Життя крізь призму часу».
Доповнено редакцією: вересень 2026