Рівненщина: Cказати, що дорога до селища Мізоч жахлива – нічого не сказати. Весь шлях від Здовбиці до Мізоча – у вибоїнах та глибоких ямах. І так уже не перший рік. Щось подібне спостерігалося і до «покращення», але останнім часом доїхати до батьківської хати стало практично неможливо. Хіба що ви власник позашляховика, танка чи коника з підводою – тоді вам не варто боятися доріг, що ведуть до селища. Але якщо маєте менш прохідний транспорт, то вам до Мізоча – зась.
Нарікання місцевих мешканців на якість сільських доріг влада ігнорує роками. Посилається, як завжди, на відсутність коштів. Дійшло до того, що дорожні служби не можуть зробити хоча б ямковий ремонт. Хіба що іноді авралом ремонтують сільські дороги там, куди мають приїхати високі чиновники з області чи столиці. Або в тих селах, звідки походять районні керівники. За ремонт же мізоцької дороги ніхто й не думає братися. Хіба зрідка ремонтники кинуть декілька відер щебеню у котлован, що на вулиці Здолбунівський. Ніде правди діти – на тому шматку дороги здорова людина серед білого дня через необережність калікою може стати. Куди дивиться місцева влада? Для чого або для кого ми вас, шановні, обираємо? Вам не соромно за те, що ми з вами маємо?
Після поїздки на Святвечір в гості до рідних наша старенька автівка вкотре зазнала фіаско від мізоцьких доріг. «Працюю торговим агентом вісім років, а таких катастрофічно-жахливих доріг, як у вашому селищі, ніде в області не бачив. Все, наступного разу поїдемо до тещі тоді, коли зроблять дорогу!», – проїжджаючи цей пекельний маршрут, мій чоловік не зміг стримати лайку – стільки ненормативної лексики у бік влади я ніколи не чула. Тепер наша машина-годувальниця вкотре потребує ремонту, але поремонтували її немає за що, втім, як і дороги.
Мимоволі згадався афоризм: «Хочете почути думку про можновладців – проїдьтеся нашими дорогами». А ще – програма «Рік сільських доріг», яким керівник області Василь Берташ назвав уже далекий 2011-й. У перспективі планували прокласти 719 шляхів – по одному на території кожної сільської ради області. Загалом це майже 360 кілометрів. На них витратили майже 62 тисячі гривень субвенції з державного бюджету та більше 22 мільйонів зі спецфонду обласного бюджету. Для будівництва використовували місцеву сировину – білий щебінь, мовляв, дешево і надійно. Та, на жаль, славнозвісна програма так і не дійшла до нашого селища. Не заперечую, що на папері воно, може, й сталося, проте на практиці зафіксовано не було.
Тим часом у дорожніх службах краю кажуть: фінансування йде з державного бюджету, скільки грошей виділяють, стільки й освоюємо. А виділяють щороку дедалі менше. Натомість тішать вухо промовисті рядки, які можна прочитати у «Віснику державних закупівель». «Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської облдержадміністрації 29 жовтня за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг» на капітальний ремонт доріг у смт Мізоч Здолбунівського району. Вартість угоди становить 2,23 мільйона гривень», – зазначає видання. Жителі селища можуть розраховувати, що до грудня 2014 року капітального ремонту зазнають вулиці Острозька та Сурмичі. Хотілося б, щоб до цього переліку увійшов і ремонт дороги на під’їзді до селища.
Небайдужа до селища людина, депутат Рівненської обласної ради Олександр Андріюк погодився прокоментувати стан нинішньої ситуації з дорогами та подальше вирішення цієї проблеми. «Наразі на ремонт дороги від вулиці Здолбунівська та до місцевої пожежної частини і до залізничної станції виділено з обласного бюджету 360 тисяч гривень». Також пан Олександр наголосив, що тепер ці кошти перебувають у розпорядженні селищного голови Мізоча.
У момент написання листа, а саме 13 січня, Олександр Мойсейович у телефонній розмові запевнив, що коли він проїжджав повз, як у народі кажуть, «Кунинський горбак», там уже проводилися ремонтні роботи. Але знову ж таки постає питання: чому ремонтують тоді, коли вже настала зима? І яка ж якість буде цих так званих «підправлянь»? Усім відомі недосконалі технології ремонту, під час яких ями «латають», а вже з першим дощем вони знову відкриваються. Тож навіщо знову відкривати цей кругообіг «закатувань» грошей в асфальт?
Хочеться звернутися до влади, аби вона нарешті взялася хоча б за щось, що пообіцяла зробити, прийшовши до керма. І «покращила» не лише своє життя, а й наше виживання. І аби робила все на совість, а не як завжди, і не тоді, коли людям терпець уривається, і, звісно ж, не зимою – коли це і 5-річній дитині видається абсурдною нісенітницею. Паралельно надсилаю звернення до народних депутатів.
- 4 просмотра
