Відомі медики Рівненщини

Рівненщина славиться своєю медициною. Серед лікарів є ті, які завоювали любов не тільки місцевих жителів, а й з сусідніх областей. Rivne-city пригадає тих, хто змінив медичну сферу назавжди та був справжнім професіоналом своєї справи.

Борис Квашенко

Лікар від Бога, кращий у своїй сфері, Борис Квашенко народився у Рівному у 1913 році. Він був єдиним сином. Поява Бориса Костянтиновича трапилася дуже несподівано та, навіть, трохи містично. Як розповідають історики, вночі до кімнати матері пана Бориса залетіла кульова блискавка, промайнула під ліжко та вилетіла у друге вікно. Фатіна, мати, не на жарт перелякалася й від цього почалися пологи. 

Вочевидь, ця ситуація стала доленосною, ніби пророкувала успішну кар’єру медика, якого поважають й досі.

Навчався Борис Костянтинович спочатку у російській приватній гімназії, а згодом був учнем державного польського закладу освіти. У ньому ж працював Костянтин Силуанович.

Сам же видатний лікар пригадував, як батько вирішив, що він повинен вивчати медицину. Для того, аби вступити до вищого навчального закладу, Борису необхідно було в ідеалі знати латину. Вже у восьмому класі хлопець склав екстерном екзамен, завдяки заняттям з хорошим репетитором.

Навчався Борис у Познані, де медичний інститут й до нині вважається одним з найкращих.

У свої 26 років Борис вже працював лікарем у пологовому будинку Рівного. Саме у цей період розпочалася Друга світова війна й медика було мобілізовано до польських військ у Люблін, а пізніше його перевели до військового шпиталю у Луцьк.

У своїх спогадах Борис Костянтинович писав, як у 1939 році йшов пішки з Луцька до рідного міста, разом з колегами.

Вже після закінчення війни Борис Квашенко відкрив пологовий будинок для шестидесяти породіль. Тут він був й головним лікарем, й ординатором одночасно. Більш ніж тридцять років Борис Костянтинович присвятив акушерству. Він був авторитетом для пацієнтів та колег.

Завдяки професіоналізму, медична сфера на Рівненщині лише збагачувалася, а унікальні операції повертали до повноцінного життя величезну кількість жінок.

До речі, Борис Квашенко став першим доктором медичних наук у Рівненській області у 1968 році.

Ім’я Бориса Костянтиновича Квашенко знали по всій країні та, навіть, за її кордонами.

Тисячі українок й досі вдячні пану Борису за його “золоті” руки та любов до медицини. Він працював до 90 років й до останнього надавав допомогу усім, хто її потребував.

Віктор Поліщук

Легендарний хірург, діагност та новатор Віктор Поліщук - став одним з тих, хто додав чимало зусиль, аби медицина в Україні розвивалася якнайкраще.

Сім’ю Поліщуків знали в усьому Дубенському районі, адже бабуся Віктора, пані Марія, була знаменитою травницею. До неї приїжджали не лише з навколишніх сіл, а й з усього Радянського Союзу.

Династія лікарів розпочалася від прабабці пана Віктора - жінка була сільською повитухою, й продовжується до тепер.

Віктор Поліщук був дуже здібним лікарем та завжди мав час для вивчення чогось нового. Так, у 80-х роках, коли в Україні почали з’являтися перші УЗД апарати, лікар Поліщук пройшов спеціальне навчання, аби мати можливість користуватися цією технікою та проводити діагностику.

Зі звичайного лікаря-хірурга він став заступником головного лікаря Рівненської міської лікарні, а трохи з часом - отримав пропозицію створити обласний діагностичний центр.

Ця медична установа будувалася “з нуля”: у період з 1989 по 1991 роки реконструювалися старі та відкривалися нові приміщення центру.

За 29 років заклад розширився, пропонує все більше медичних послуг та є одним з найкращих.

Досвід та знання новітніх технологій Віктор Поліщук отримував у колег з Німеччини, Японії та інших країн, де медицина була на вищому рівні й усе “привозив” до Рівного. До речі, лікар був серед тих, хто першими вивчив лапароскопію та провів цю операцію в обласному центрі.

Донька Оксана пригадує, як батько зізнався їй у тому, що найважче знайти справжніх лікарів, професіоналів своєї справи. Створення потужної лікарської команди - мета, яку досягнув Віктор Поліщук під час відкриття діагностичного центру.

Навіть перебуваючи на посаді очільника обласного управління охорони здоров’я він не покидав лікарської практики: до останніх днів він допомагав нужденним, проводив консультації та операції.

Нестеренки

Три покоління, більш ніж п’ятдесят років лікарської практики та неймовірний вклад у розвиток медицини - це все про родину Нестеренків. Їхні імена відомі не лише на Рівненщині, а й далеко за її межами.

Леонтій Миколайович був заслуженим лікарем України, хірургом у Рівненській обласній клінічній лікарні. За усю кар’єру, він провів величезну кількість операцій, навчав студентів медколеджу, медичного факультету педінституту та інтернів та працював не покладаючи рук.

Його дружина, Зінаїда Вікторівна, теж лікар, але невропатолог. Жінка має за плечима більш як 60 років стажу у медицині, Пані Зінаїда є авторкою багаточисленних нововведень, а за роки сумлінної праці та відданості своїй професії, вона отримала звання:

• Заслужений лікар України;

• Ветеран праці;

• Наставник молоді.

Сини пана Леонтія та пані Зінаїди теж працюють лікарями: Олександр Нестеренко - лікар-хірург, один з засновників лапароскопічної хірургії для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, автор багатьох наукових праць та власник семи патентів. У 2016 році він отримав грамоту Верховної ради, а у 2020 році став лікарем року; Володимир Нестеренко - серцево-судинний хірург на Франківщині. Чоловік прищепив любов до медицини й своїм дітям. Старша вивчилася на хірурга та має чоловіка стоматолога, а менша закінчує навчання в Івано-Франківському національному медичному університеті.

Анатолій Філоник

Ще один лікар, який вартий уваги - Анатолій Федорович. Заслужений лікар України, дитячий ЛОР, якого поважали пацієнти та колеги з усієї області, а молоді спеціалісти мріяли бути таким, як він.

Отоларингологія була для пана Анатолія усім: до кінця своїх днів лікар невпинно допомагав хворим, оперував їх. 50 років Анатолій Федорович присвятив цій справі - рятувати й допомагати.

Фото з сайту Ретро Рівне